Бі́сер (араб. бусра, штучна перлина), пацьо́рки, пацюрки, цятки, маніста, лєлєльки, коральки, коралики, дьондятка, дьондя, дробенька - дрібні різнобарвні круглі або багатогранні скляні чи металеві зерна з наскрізним каналом. Б. вперше почали використовувати у Стародавньому Єгипті. На території України став відомий з часів Київської Русі та набув особливого поширення у 18-19 ст. Прикрасами з б. оздоблювали головні убори, вплітали в коси, носили їх на грудях, шиї, руках, виготовляли сумочки,гаманці, картини, прикрашали меблі тощо). Носили прикраси з б. по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чоловічі капелюхи, дівочі весільні головні вбори та сукні. На Буковині і тепер бісером оздоблюють, гаптують,вишивають народний одяг. З бісеру також виготовляють ґердани. На Гуцульщині вважається, що кожна дівчина повинна мати вишиту бісером весільну сукню (див. фото) до дня одруження.Сьогодні вироби з бісеру - дуже популярна прикраса.
Різновиди бісеру
Склярус - різного діаметру скляні прямі, чи вигнуті трубочки. Часто різнокольорові, мають різну довжину в залежності від діаметру. Мають відповідні номери (№1-№5). Можуть бути кручені та різані під кутом.
Січка - дрібно нарізані скляні трубочки у яких довжина дорівнює діаметру. Мають гострі грані.
камінці - різних кольорів, розмірів і форм. Найчастіше використовуються такі штучні й натуральні камінці: хризоберил (котяче око, бичаче око, соколине око) корал, гематит, турмалін, авантюрин, тигрове око, малахіт.
ювелірна фурнітура - застібки для кольє і браслетів.
